У перший літній день в Україні, як і в усьому світі, відзначають добре й радісне свято – день захисту дітей.

    Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги.

  Від усього серця вітаю вас із теплим та прекрасним святом – Міжнародним днем захисту дітей. Діти – найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Дуже хочеться, щоб наші діти, діти в усьому світі щохвилини, щодня були радісними та щасливими. Немає більшого щастя, аніж посмішки та сміх щасливих дітей. Вірю, що дорослі зроблять усе, щоб дитячі мрії стали дійсністю, адже саме для цього всі ми живемо та працюємо.

  Сьогодні й кожного наступного дня просимо всіх дорослих зігрівати теплом і любов’ю кожне дитяче серце, об’єднувати зусилля заради майбутнього, і тоді дітлахи виростуть достойними людьми й неодмінно стануть гордістю нашої держави.

   Останній дзвоник підводить підсумки навчального року та знаменує подолання чергової сходинки у Вашому житті. Для випускників останній шкільний дзвоник – це початок дороги у нове, доросле життя, в якому щодня доведеться робити самостійний вибір та відповідати за свої вчинки.
   Діти, бажаю Вам гарно відпочити за літо. Нехай чекають Вас попереду нові відкриття та незабутні враження! У вирі літнього відпочинку не забувайте вчителів, їх настанов та порад.

    Вітаю батьків, які разом із своїми дітьми пройшли цей довгий і непростий шлях, раділи успіхам своїх дітей, переймалися невдачами, підтримували у важку хвилину. Бажаю всім віри і впевненості у завтрашньому дні, міцного здоров’я, успіхів і злагоди у Ваших родинах.

 День святої Трійці, який у народі називають просто Трійця, відзначають на п'ятдесятий день після Великодня, він має ще одну назву — П'ятидесятниця.

   Трійця — це день, який символізує сходження Духа Святого до учнів Ісуса Христа. Це відбулося в річницю єврейської П'ятидесятниці, тобто свята на честь прийняття Синайського законодавства. У цей день до апостолів, Божої Матері та іншим віруючим з'явився Святий Дух, освітивши своїм сяйвом душі кожного. Цей Дух прийшов на землю в образі вогняних язиків, показавши шлях апостолам для їхніх проповідей вчення Ісуса.

     Після цього апостоли змогли говорити на тих мовах, які раніше не знали. Вони звернулися до людей, закликавши їх до покаяння в ім'я порятунку. Потім апостоли здійснили обряд хрещення.

    Святкування Дня святої Трійці в наш час не втратило деяких своїх традицій. Обов'язково на Трійцю вчиняється святкова літургія, під час якої згадують про сходження Духа Святого.

     Православні християни завжди прикрашають свої будинки зеленню, оскільки на Синайській горі, коли з'явився Святий Дух, усе цвіло зеленню.

    

    159 років від дня народження Панаса Карповича Саксаганського (справж. – Тобілевич; 1859-1940), українського актора і режисера, театрального діяча. Брат Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Марії Садовської. На сцені з 23 років. Грав у трупах Михайла Старицького, Марка Кропивницького, утримував власні трупи (1890–1910), виступав у інших трупах і театральних товариствах: «Товаристві українських артистів під орудою Івана Мар’яненка», «Товаристві українських артистів за участю Марії Заньковецької і Панаса Саксаганського». У 1918 році заснував у Києві Народний театр, на базі якого у 1922 було створено Український драматичний театр ім. М.К. Заньковецької (працював у ньому з перервами до 1932 року). Саксаганський утвердив на українській сцені соціально-психологічну драму, запровадив план постановки вистави. Грав Возного у «Наталці Полтавці» Котляревського, Стецька, Шельменка («Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Квітки-Основ’яненка), Голохвостого («За двома зайцями» Старицького).

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій.

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.
         Тарас Шевченко

   22 травня – одна з пам’ятних скорботних і печальних дат української нації : цього дня Тарас Шевченко ввійшов у лоно рідної землі. Україна вдруге оплакувала поета…

    Як відомо, після смерті Т.Г.Шевченка поховали на смоленському кладовищі у Петербурзі. Вже на другий день після похорону друзі його розпочали клопотання про дозвіл на перевезення праху Шевченка на Україну. У кінці квітня було одержано офіційний дозвіл.

   58 днів пролежав Кобзар у землі північної туманної столиці. І знову через два місяці зібрались друзі і шанувальники Т. Шевченка, щоб провести, попрощатися навіки, пам’ятаючи його заповіт: поховати на Вкраїні милій.

   Було викопано дубову труну, вкладено її в іншу, свинцеву і поставено на ресорний віз. Домовину покрили червоною китайкою – заслугою козацькою. Траурна процесія рухалась через весь Петербург до московського вокзалу…

    Північна туманна столиця імперії назавжди попрощалась із колишнім кріпаком, від голосу якого тремтіла царська корона.

    Лише в час Незалежності України ця дата – 22 травня, день перепоховання Т.Г.Шевченка в Україні засяяла на небосхилі нашого відродження.

   А могила Т. Г. Шевченка – найвища духовна вершина України.

    17 травня весь світ святкує День вишиванки, свято, присвячене українській національній культурі і традиціям. У цей день, який щороку відзначається у третій четвер травня, усі охочі можуть долучитися до свята. Що для цього потрібно зробити? Все просто — одягніть вишиванку на роботу або навчання.

   День вишиванки був заснований студентами Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в 2006 році. Спершу вишиванки одягнули лише кілька десятків студентів і викладачів. Протягом наступних років масштаби святкування в Україні тільки росли. Крім того, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу. У 2014 році свято відзначали, крім України, вже у восьми країнах світу: США, Канаді, Німеччині, Італії, Франції, Португалії, Румунії. 

   15 травня відзначається Організацією Об'єднаних Націй як Міжнародний день сім'ї. Щороку це свято присвячене конкретній темі. Як повідомляється на сайті ООН, тема Дня сімей 2018 року звучить так: «Сім'я та інклюзивне суспільство». У цьому році в центрі уваги опинилися питання ролі сім'ї та державної політики у справі досягнення мети забезпечення сталого розвитку.

Кропивницький Марко Лукич - фундатор українського професійного театру

     

    7 травня 1840 року у Кіровоградській області народився Кропивницький Марко Лукич - відомий український письменник, драматург та актор театру. Його вважали основоположником українського професійного театру. Фундатор створення національної школи театрального мистецтва.  Актор мав чималий успіх. Його неодноразово кликали на імператорську сцену, однак Кропивницький був вірним вітчизняному театру. У 1876 році вийшов указ, яким заборонялись "сценічні вистави і читання на малоросійському наріччі". Через це Кроливницький почав працювати в російських трупах. Вже 1881 року спектаклі українською були дозволені. Після цього актор заснував у Кременчуці першу українську професійну трупу, яка здобула популярність в Україні та за її межами й увійшла в історію вітчизняної культури як "театр корифеїв". Найбільш відомі драми і комедії Кропивницького: "Дай серцю волю, заведе в неволю", "Доки сонце зійде, роса очі виїсть", "Глитай, або ж Павук", "Чмир", "Скрутна доба".

Міжнародний день солідарності молоді

   24 квітня за ініціативою Всесвітньої федерації демократичної молоді відзначається Міжнародний день солідарності молоді. Це свято з'явилося в міжнародному календарі в 1957 році для звернення уваги ЗМІ та державних органів влади до проблем молодого покоління.

Міжнародний день Матері-Землі  

Поки жити планета ця буде,

Поки світ ще в полоні краси,

Бережіть же красу її, люди,

Веселкою сяє хай крапля роси!   

    22 квітня - Міжнародний День Землі - свято чистої води, чистої землі, чистого повітря. День нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина повинна задуматися над тим, що ЗЕМЛЯ потребує турботи й захисту. Цей день покликаний об'єднати людей планети в справі захисту навколишнього середовища , нагадати про те, що планета, яка дарувала нам життя, унікальна й має потребу в турботі і захисті. Ця проблема не має територіальних кордонів та мовних бар'єрів.

      

                                      

                  Книга – це віконце, через яке діти бачать і 

                   пізнають світ і самих себе.                                                                                                        В.О. Сухомлинський

     

       Щороку, починаючи з 1967, 2 квітня – в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена – відзначається Міжнародний день дитячої книги.

     Дитячі книжки – це не тільки література, а й коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.  

    Дитяча література з’явилася порівняно недавно. До середини XVII ст. діти читали приблизно те ж, що і батьки. Наприклад, у XVII ст. дітей залучали байки Езопа. У 1658 р. чеський педагог Я. А. Коменський опублікував першу книгу з картинками для дітей «Світ чуттєвих речей в картинках». Але в основному коло дитячого читання зводилося до Біблії. У XVIII ст. діти читали «дорослі» романи «Робінзон Крузо» Д. Дефо і «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта. Популярними були збірники східних казок, наприклад, «Цікаві арабські ночі», які включали «Аладдіна», «Алі-​Бабу і сорок розбійників» і «Сім подорожей Синдбада-​мореплавця». А в XIX ст. дітям сподобалися казки братів Грімм.      

                          
                                       Іван ДРАЧ
     ДУМА ПРО ВЧИТЕЛЯ
(Фрагмент драматичної поеми)
Болять майбутнім, школо, твої груди -
Нехай святиться твій простий поріг!
Це вчителі, найкращі наші люди,
Готують старт для всіх крутих доріг.
Так, Вчителю, вже істина ця сива,
Хай все в книжках - хіба ж в книжках усе?!
Бо неповторність людська, як росина,
Всеможне сонце в крихточці несе.
Плекає педагог майбутність долі -
Яких за десять, за п'ятнадцять літ
Несе в собі всі долі ясночолі,
Які лиш потім світом йдуть у світ.
Їм світ несе з майбутніми законами,
Він, педагог, їм еталонить все
І пальцями своїми ніжнотонними
Плекає неповторний їх хосен.
Світ клекотить. Земля йде по орбіті.
А ти зімпровізуй їм свій секрет.
А в цьому, у яснім дитячім світі,
Годинник на п'ятнадцять літ вперед.
Неси, як пташку, мрію їм безсонну,
Щодня їм поклювати дай зерна
І в корінці впізнай шумливу крону,
Щоб в небі вкорінилася вона.
Це вчителі, найкращі наші люди,
Плекають нас для всіх крутих доріг.
Болять майбутнім, школо, твої груди -
Нехай святиться твій простий поріг!